План методичної роботи на 2024/2025 навчальний рік

М О Д Е Л Ь

компетентнісно-зорієнтованого уроку

БЛОК «ВХІД» - МОБІЛІЗУЮЧИЙ ЕТАП УРОКУ

1. Навчальний елемент «Створення сприятливої атмосфери»

Прийоми: епіграфи, інтелектуальна розминка

2. Навчальний елемент «Мотивація»

Прийоми: постановка проблемних питань, зв‘язок з життям, з майбутнім, залучення досвіду дітей тощо.

3. Навчальний елемент «Цілепокладання»

— формулювання мети і проміжних цілей уроку;

— прогнозування змісту та результатів роботи

Прийоми: колективна робота учнів

Мета повинна задаватися в діяльнісній формі. В такому підході визначена в меті компетентність або її складова будуть визначати суть методу навчання.

1 крок: визначення складової предметної компетентності відповідно до навчальної програми

Наприклад,

— Після цього уроку ви навчитесь…

Наприклад, емоційно-ціннісна складова компетентності може визначатись:

— Після цього уроку ви навчитесь: особисто формулювати…, визначати для себе цінність…, оцінювати… з власної позиції висловлювати ставлення…, визначати загальнолюдські, національні, громадянські цінності…

Соціальна компетентність:

— Після сьогоднішнього уроку ви отримаєте досвід: виконання типових соціальних ролей: громадянина, члена сім’ї, споживача…,

— Навчитесь визначати власне місце в суспільстві, групі, колективі…;

— Планувати, розробляти й реалізовувати власні (індивідуальні проекти), колективні проекти;

— Набудете вміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності від ситуації;

Загальнокультурна:

— Навчитесь аналізувати й оцінювати досягнення національної, європейської та світової культури;

— Опануєте моделі толерантної поведінки;

— Визначати умови конструктивної співпраці в умовах культурних, мовних і релігійних відмінностей;

Здоров’язберігаюча компетентність:

— Опануєте способами фізичного самовдосконалення, емоційної саморегуляції, само підтримки та самоконтролю;

— Оволодієте елементами психологічної грамотності;

— Фізіологічної грамотності (гігієна, харчування, турбота про власне здоров’я).

ІКТ компетентність (компетентність щодо інформаційних і комунікативних технологій):

— Отримаєте навички використання джерел інформації, навички раціонально використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання інформації…

ЕТАП ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЇ

Організація цього етапу є мірилом педагогічної майстерності та зрілості педагога. Саме на цьому етапі педагог може проявити творчість і показати найвищий «пілотаж» у власній діяльності.

БЛОК «КОНТРОЛЬ»

(передбачає оцінювання, самооцінювання на рівні компетентнісного уроку – вимагає нових підходів)

1. Самоперевірка

2. Самоконтроль

3. Взаємоопитування в парах

4. Навчальне повідомлення біля дошки (з розгорнутим рецензуванням однокласниками)

Головне: слід активніше звертатися до продуктивних методів та прийомів, що дають можливість активізувати розумову діяльність учнів, можливість свідомого опанування учнями матеріалу під керівництвом учителя.

БЛОК «ТЕОРІЯ»

1. Підготовка до сприйняття нового матеріалу

2. Введення нового матеріалу

Прийоми: поєднання традиційних пояснювальних, евристичних пізнавальних методів і повідомлень заздалегідь підготовлених учнів за новою темою з подальшим їх обговоренням або з вивченням у групах матеріалу підручника під керівництвом сильного учня.

3. Закріплення знань

Прийоми: складання в групах схем, таблиць, опорних конспектів, формулювання питань по новому матеріалу з наступною відповіддю на них учнів інших груп.

БЛОК «ПРАКТИКА»

1. Колективна робота

Прийоми: складання алгоритму дій, визначення послідовності виконання завдань, формулювання запитань на осмислення змісту навчального матеріалу, інтерактивні вправи.

2. Презентація результатів виконання завдань

Прийоми: взаємокорекція, координація.

БЛОК «РЕФЛЕКСІЯ»

1. Підбиття підсумків

Прийоми: бесіда, відповіді на запитання щодо змістовного аспекту уроку (наскільки корисним вивчений матеріал? Де можна застосувати на практиці?)

2. Власне рефлексія (усна й письмова, інтелектульна й емоційна).

Прийоми: синквейн, висновки, «Шкала ефективності», «Лист побажань» Обов’язковим етапом у моделюванні компетентнісних уроків є блок «Рефексія».

Введення рефлексії обумовлене її важливістю саме з погляду побудови компетентнісногоного уроку, оскільки вона є одним з найважливіших механізмів саморозвитку особистості. Постійна активізація рефлексії учнів у процесі уроку дозволяє дитині переосмислювати свій суб'єктивний досвід: особистісні зміни, ціннісні відносини, дії, знання.

Підбиття підсумків – дуже важливий етап уроку. Саме під час нього висвітлюється зміст виконаної роботи; підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, і встановлюється зв'язок між уже вивченим і тим, що може знадобитися учням у майбутньому.

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки, тощо.

Обов’язкова складова уроку – створення здоров’язбережувальних умов

Однак абсолютна більшість періодичних видань, адресованих педагогам, друкує як зразки такі конспекти уроків, які не мають нічого спільного з особистісно-компетентнісним навчанням. Не вказуючи видання, зупинимось на трьох запропонованих уроках:

ПЕРСЬКА ДЕРЖАВА

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Актуалізація опорних знань – графічний диктант із восьми завдань, де учні ставлять «+», «-». Без підсумків і висновків – перехід до вивчення нового матеріалу. Оцінювання відсутнє.

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ЧАСІВ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО ТА ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Тип уроку: комбінований. Актуалізація опорних знань у формі «Правда – неправда». Учитель називає твердження (їх 10), учні ставлять «+», «-». Без підведення підсумків учитель переходить до вивчення нового матеріалу і розпочинає з «Естафети ідей»: «Уявіть, що ви літописці і хотіли б залишити для історії перелік корисних справ князя Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Винайдіть у тексті підручника відповідні факти і запишіть у зошит».

Наступний етап – евристична бесіда»: «Що таке релігія? Чому християнство має таку назву? Яку роль виконують священики?»

Жоден із наведених конспектів не передбачає різних видів навчальної

діяльності, особистісно-орієнтованих завдань, дотримання різнорівневих критеріїв оцінювання.

Компетентнісно-орієнтований урок

 (приклад)

Тема уроку «Криза грецьких полісів та їх об’єднання під владою Македонії

Очікувані результати – подані в підручнику «Історія стародавнього світу». О. Бондровський, В. Власов., С. 172.

Тип уроку: комбінований.

І. Актуалізація опорних знань (на основі очікуваних результатів попереднього уроку):

Завдання 1 (на просторову пам'ять):

1.1. Позначити на настінній карті заготовленими умовними позначками міста-колонії Північного Причорномор’я. Ті, які існували на території Миколаївщини, позначити умовними позначками червоного кольору.

1.2. Виконати те ж саме завдання на контурній карті:

а) з допомогою атласу;

б) без допомоги атласу.

1.3. Користуючись фізичною картою, позначити відповідними позначками заняття населення колоній.

Для перевірки завдань відкривається історична карта відповідного періоду.

Завдання 2 (хронологічна компетентність):

2.1. Із переліку дат, записаних на дошці, виберіть ті, які стосуються грецьких колоній у Північного Причорномор’я, поясніть свій вибір.

2.2. У робочому зошиті виконайте завдання «Назвіть грецькі колонії, якої були засновані у 7-5 ст. до н.е.

Завдання 3 (мовленнєва компетентність):

3.1. Усно: Які фактори впливали на господарче і духовне життя грецьких міст-держав?

3.2. Письмово (2-3 учні) – доведіть, що мешканці полісів зберігали грецькі звичаї і традиції.

3.3. Колективна співбесіда:

— Які події відбулися в материковій Греції, коли в Північному Причорномор’ї утворилося Боспорське царство?

— Які кочовики за тих часів населяли степи Північного Причорномор’я.

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ УРОК

Сучасний компетентнісно спрямований урок повинен будуватися за таким алгоритмом:

1. Конкретизація загальної мети (цілі) уроку. (Визначення предметної та ключової (ключових) компетентностей до конкретного уроку).

2. Поділ змісту виучуваної теми на навчальні ситуації в залежності від його структури — теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.

3. Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації.

4. Вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу (теоретичний, емпіричний чи практичний).

5. Вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна, парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно змісту та методам роботи.

6. При виборі змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й уявлення очікуваного результату спільної діяльності (кожний проміжний результат).

Щорічно у методичному кабінеті училища організовується виставка методичних розробок педагогічних працівників. 

Метою проведення заходу є показ напрацювань педагогічних працівників, пропаганда їх творчих досягнень у навчальному процесі та науково-методичній діяльності; презентація сучасних педагогічних технологій, інноваційних методів навчання, науково-методичних, навчальних, практичних матеріалів.

Кожна методична комісія училища презентувала свої кращі напрацювання, які є результатом їх плідної праці протягом року.  Традиційно на виставці представлені методичні посібники, розробки уроків, позакласних заходів, сценарії виховних заходів,  тестові завдання для контролю знань та вмінь учнів, електронні  презентації, методичні рекомендації для виконання дипломних робіт,   атестаційні матеріали, збірки, звіти предметних тижнів та різний роздатковий матеріал. У ході виставки запрошені можуть одержати пояснення стосовно особливостей використання того чи іншого методичного матеріалу, методичної розробки, висловити власну точку зору, обмінятися думками.

Виставка засвідчила, що колектив працює над саморозвитком, впровадженням інноваційних технологій навчання  у навчально-виховний процес, над розробкою електронних презентацій, розвитком творчості. 

Організація роботи з молодими педагогічними працівниками

І. Основні завдання молодого педагога на початку  педагогічної діяльності:

-   набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;-   вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, в конкретній практичній роботі;
-   набуття та вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;
-   вивчення передового педагогічного досвіду, засвоєння різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання;
-   впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчання, нових педагогічних технологій.

  ІІ. Зміст роботи молодого педагога

 У процесі роботи молодий  викладач повинен набути знання з психології, педагогіки, методики викладання предмета і виховної роботи, проявити себе в усіх найважливіших формах роботи.

Навчальна робота

-  вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в  училищі і брати посильну участь у плануванні роботи;
-   протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;
-   розробляти поурочні плани, планувати позакласну роботу відповідно до плану виховної роботи  училища;
-   на уроках використовувати різноманітні методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, експеримент, демонстрації, використання комп’ютерної техніки, навчальних відеофільмів, презентацій,  магнітофонних записів тощо).
-   надавати індивідуальну допомогу учням зі свого предмета;
-   проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної (лекції, екскурсії, конференції, перегляд навчальних і науково-популярних фільмів тощо), групової (гурток, олімпіада, диспут, туристичний похід тощо) та індивідуальної роботи з учнями;
-   брати участь в оформленні  кабінетів та в організації роботи учнів у них;

-   активно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета (тематичний вечір, ювілейні дати, тощо).

                                                 Методична робота

Молодий  викладач входить до складу  училищної методичної комісії і бере участь в її роботі:-   за допомогою свого керівника обирає й розробляє одну методичну тему, пише за нею реферат; реферат обговорюють на засіданні  методичної комісії (після 2—3 років роботи цього викладача);

-   вивчає ТЗН, комп’ютерну техніку та наочні посібники, які є  в училищі, з наступним використанням їх у навчальній роботі;
-   відвідує уроки досвідчених  викладачів зі свого предмета, бере участь в їх аналізі, поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих  викладачів;
-   проводить відкриті уроки;
-   проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, використовуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);
-   оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи  училища;
-   систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й бере участь у її обговоренні.

  Робота молодого педагога як класного керівника

-   Молодий викладач повинен виконувати роботу класного керівника (у разі неможливості призначення його класним керівником, він виконує функції помічника досвідченого класного керівника на громадських засадах).

Для цього  він:

-  вивчає документацію групи, склад батьків, індивідуальні особливості учнів, складає психолого-педагогічну характеристику  групи  й подає її своєму наставнику;
-   на основі вивчення складу  групи  домагається єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків;
-   організовує  колектив з урахуванням вікових та психологічних особливостей, домагається згуртованості, активності, ініціативи та творчості учнів;
-   проводить виховні години;
-   проводить заходи, спрямовані на розширення культурного світогляду та зміцнення здоров’я учнів (відвідування музеїв, прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо);

Методична робота

У нашому училищі велика увага звертається на методичну роботу, оскільки це один із основних напрямків діяльності педколективу. Від її якості залежить оновлення змісту, форм і методів роботи, взаємодія всіх методичних підрозділів, стимулювання потреби педагогів у самоосвіті, творчості, підвищення якості в цілому.
Структура методичної роботи складається із взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, які відповідають цілям, що стоять перед профтехосвітою та втілюються у різних формах, методах і засобах, здійснюється колективна та індивідуальна методична робота. Колективні форми використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем.
Колектив училища працює над проблемами розвитку розумових, творчих здібностей учнів, виробленням умінь та навичок самостійної роботи, забезпеченням єдності і наступності у вивченні споріднених тем з теоретичного і виробничого навчання.
Велика практика роботи в училищі у більшості педагогів дозволяє стверджувати, що завдання кожного – йти в ногу з життям, опановувати і впроваджувати сучасні технології навчання, які б сприяли виявленню індивідуальних здібностей учнів, створювали сприятливі умови для їх подальшого розвитку. Тому запорука упіху творчого зростання педагога залежить від зростання науково-методичної роботи, яка впливає на рівень її ефективності.
Методична робота спрямовуєтся на відпрацьовування навчальних планів і програм, на організацю і проведення олімпіад, на проведення конкурсів «кращий з професії» серед учнів та майстрів виробничого навчання .
В училищі працює сім методичних комісій: швейного профілю, побутового  та будівельного, фізичної культури та здоров’я , класних керівників, суспільно-гуманітарного циклу і  природничо - математичного циклу.
Методична робота має особистісно орієнтовану спрямованість, щоб кожен педагог мав можливість підвищувати рівень професіоналізму, оволодівати секретами педагогічної майстерності і збагачувати свій внутрішній світ.
Робота методкабінету училища  спрямована на створення умов для підготовки педпрацівників закладу до навчальних занять і позаурочних заходів, надання їм допомоги у роботі самоосвіти, індивідуальної методичної допомоги, узагальнення, пропагування кращого педагогічного досвіду, інформаційного забезпечення педпрацівників із проблеми професійної освіти, педагогіки, психології, накопичення і систематизації методичних матеріалів.
Систематично проводяться засідання ради методкабінету, школи передового досвіду, ведеться робота з молодими спеціалістами з метою надання методичної та педагогічної допомоги. Також проводяться індивідуальні та групові консультації щодо питань атестації педпрацівників, дидактики і методичної підготовки методистом, заступником директора з НВР, головами методичних комісій.

Колектив нашого навчального закладу вважає головним завданням підготувати учнів конкурентноспроможними, висококваліфікованими, багатофункціональними робітниками, які прагнуть до подальшого професійного зростання. Цього не можна досягти без постійного оновлення навчального процесу, використання інноваційних технологій навчання.

Структура роботи методичної комісії